loading

Черкащанка Валентина Кузьменко працює двірничкою в Черкасах. Через війну на сході вона переїхала на Черкащину та змінила професію.

До Міжнародного дня жінок журналісти Суспільного поспілкувалися із жінкою, яка дбає про чистоту черкаських вулиць.

Через війну на Сході України вони з чоловіком залишили свій дім та переїхали на Черкащину, в село Хацьки.

Жінка щодня, окрім неділі, прокидається о третій годині ранку та чотири кілометри йде до дизеля, щоб о 6-й бути на роботі. Півтора року Валентина Кузьменко прибирає територію довкола житлових будинків по вулиці Байди Вишневецького.

“Це моя територія, всі будинки, дитячий майданчик, територія довкола і гаражі. Всі дев’ять будинків, 25 під’їздів”.

Жінка розповіла, що до переїзду у Черкаси працювала вчителькою, але після пережитого захотіла працювати на землі:

“Це було як поклик душі, хотілося із землею працювати, бути потрібною, бути поміж людей. Не вистачало спілкування”.

Зі слів жінки, щоранку перед роботою планує завдання на день:

“Я відразу проходжу всю територію, збираю всі папірці, пляшки і недопалки, якщо хтось лишив. Потім прибираю біля баків, куди мешканці виносять сміття, а потім вже біля під’їздів порядок наводжу”.

За словами жінки, мешканці житлових будинків допомагають їй підтримувати чистоту прибраної території:

“Тільки коли перший місяць працювала, то кидали у вікна все, а зараз нічого, чистенько. Я прибрала і чисто все, і їм приємно і мені”.

Мешканка будинку по вулиці Байди Вишневейцького, 60 Людмила Щербакова розповіла, що вражена долею жінки:

“Вражає ця жінка, у неї життя поділилося на до і після. До – коли вона жила на вже нині окупованій території та мала своє житло, і після– коли переїхала сюди як внутрішньо-переміщена особа без засобів до існування. Ця жінка сильні і мужня, вона зуміла піднятися. Її відразу всі полюбили, вона працює без розмов і відпочинку”.

Валентина Кузьменко розповіла, що від зробленого отримує насолоду і натхнення, а також вважає, що земля є живою істотою, яка нас годує, і за якою треба дбайливо доглядати.