«Саркома – це не вирок!» У цьому вже переконалася співробітниця управлінської компанії Олеся Кондратюк. Майже пів року тому жінці поставили страшний діагноз – «Міксоїдна хондросаркома н/3 лівої стегнової кістки». Та завдяки небайдужим містянам тепер усе позаду.

– Хвороба з’явилася, як грім серед ясного неба. Я була в шоці. Та найстрашнішим стало те, що час грав проти мене. 300 000 гривень на дороговартісну операцію потрібно було знайти вже менше, ніж за два тижні. Я ніколи не думала, що від грошей може залежати життя», – з острахом пригадує Олеся.

Жахливі розпираючі болі, які будили серед ночі. Заборона ходити, аби не лопнула «капсула», в якій розвивалася саркома. Та більше страждань приніс не так фізичний біль, як боротьба з собою, додає жінка. Вона розуміла, що без допомоги інших не обійтися, однак не знала, як просити в людей кошти.

Після публікацій у соцмережах та в ЗМІ, ділиться Олеся Кондратюк, почали надходити гроші на картку. Каже, не вірила, що так багато людей відгукнуться на проблему. Завдяки рідним, співробітникам та всім небайдужим – у жінки з’явився шанс на життя. Дякуючи містянам, їй удалося зібрати 150 000 гривень! Це був перший значний крок і надія, що вона буде жити.

Лікарі розповідають, Олеся народилася «в сорочці». Адже довгий час вона не знала про захворювання та постійно робила навантаження на ногу, бо ж працює маляркою. За таких умов ризик, що пухлина б лопнула й пішли метастази, був надзвичайно великим. Та, на щастя, цього не трапилося.

Нещодавно жінці провели операцію з видалення злоякісного утворення та встановили 25-сантиметровий імплант колінного суглобу. Тож знову вчитися ходити – це мета №1 в її щоденному розпорядку. Про перший крок згадує з посмішкою та додає: відчула натхнення, що можна просто взяти і йти, хоч поки й через біль.

– Моральна підтримка людей стала для мене всим. Вони подарували мені жагу до життя. Тепер я дивлюсь на світ по-іншому. Я вчуся вірити у слова «все буде добре». Бо інакше й не може бути. У будь-якому випадку треба боротися, як мінімум, заради найціннішого – твоєї сім’ї, – упевнена Олеся.