На аварійні виклики приїжджають упродовж 30-40 хвилин, залучають мешканців у процес управління через соцмережі, за два роки планують залатати більше ям у дворах, аніж комунальники за останні 20. Засновник групи компаній «Нова якість» Андрій Бортник розповів про дворіччя роботи управлінської компанії та про плани на наступний рік.
У програмі «Живий ефір», що на телеканалі «Антена», також відповів на питання про конфліктну ситуацію з «Черкасиліфтом», капремонт мереж та якість опалення. Ключові тези з ефіру – читайте нижче.
Про стан комунікацій у багатоквартирках
Термін безпечної експлуатації мереж у будинках становить у середньому 20 років, і він уже закінчився. Після цього мала б бути передбачена заміна всіх комунікацій. Та коли ці багатоквартирки знімали з балансу комунальних підприємств, держава не виділила на це гроші. Тоді ухвалили рішення, що коштів немає, і що будинки – це власність мешканців і їхня зона відповідальності. Тому питання щодо мереж багатоповерхівок необхідно вирішувати комплексно.
Ми, зі свого боку, поступово запустили промивку систем опалення та гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем. Станом на зараз усі будинки, які в нашому управлінні, пройшли гідравлічні випробування. І це дало результат – зменшилася кількість аварій під час опалювального сезону. Окрім того, промивка покращила якість теплоносія приблизно на 20 %. Звичайно, ми не всесильні й не можемо дати гарні параметри, коли низькі – заходять на будинки від теплопостачальних організацій.
Про холодні батареї
Люди телефонують до ТЕЦ чи «Черкаситеплокомуненерго», коли у квартирі холодно. А там дають стандартну відповідь: звертайтеся до організації, яка обслуговує будинок. Та тут є велика проблема, якої не було раніше.
У 2019 році вступив у силу новий закон про ЖКК і ми як управлінська компанія не можемо подати скаргу до теплопостачальної організації на низькі параметри. Її може подати тільки їхній абонент. І тут починаються образи мешканців, мовляв, ми до вас звернулися, а ви як управлінець не допомагаєте нам.
Ми можемо надати мешканцю бланк заяви, людина її заповнює та вкидає в спеціальну скриньку ТЕЦ. І тоді комісія ТЕЦ проведе обстеження та складе офіційний акт. І це дасть змогу мешканцю менше платити за опалення в цей період. Самостійно, на жаль, ми не можемо ініціювати цей процес.
Про телеграм-чати будинків та спільні рішення в роботах
Ми підтримуємо бажання мешканців, коли ті самі хочуть керувати своїм будинком і мають бачення, що в ньому краще робити. Тому розіслали листівки з к’юар-кодами груп багатоквартирок у телеграмі. І чим більше мешканців будуть долучатися до цих груп, тим краще налагоджуватиметься наша співпраця.
Скажімо, ми бачимо, що у дворі було б непогано поставити дитячу пісочницю й лави, а мешканці кажуть: хочемо обрати щось інше. І коли такий діалог запрацює, вони побачать, що самі можуть керувати роботами. Тому додавайтеся до груп своїх будинків і спілкуйтеся. У цих групах є я, майстри. Ми щоденно моніторимо повідомлення, щоб бути в курсі справ того, що відбувається в будинку.
До речі, у межах таких телеграм-груп ми можемо провести попереднє опитування серед співвласників. Наприклад, надходить заявка на встановлення паркану, і зараз ми просимо мешканців зібрати підписи про те, що більшість із них не проти. Однак нариваємося на відповідь, мовляв, я подала заявку, то робіть. Але трапляється, коли одні хочуть парканчик, а інші – ні, бо ставлять там машини. У цьому випадку якраз люди між собою повинні ухвалити рішення, як розвивати свій будинок. Опитування в групі спростило б роботу.
Про обслуговування ліфтів
У 2019 році, коли ми виграли конкурс на управління, у нас була угода з «Черкасиліфтом» на обслуговування ліфтів. У 2020 році цей договір закінчився, і ми мали провести інший конкурс. Утім «Черкасиліфт» не передав нам технічну документацію на ліфти, і зараз ми з ними в судах. На сьогодні в Черкасах 600 ліфтів, які не пройшли технічне обслуговування й формально мали б бути зупинені. Адже «Черкасиліфт» не має жодної юридичної підстави обслуговувати ці ліфти.
Додам, що «Черкасиліфт» купив компанію «Маклаут». І ця компанія просто хоче поставити все місто в заручники, щоб без конкурсу отримувати роботи з обслуговування та ремонту ліфтів. Ми не можемо з цим погодитися, бо це суперечить закону.
Ми написали скаргу в міську комісію з надзвичайних ситуацій. І комісія рекомендувала «Черкасиліфту» негайно передати документацію, щоб ми могли провести новий конкурс. Цього не зроблено. Ми пішли до суду й виграли його. Але це рішення теж не виконано.
Про аварійні бригади «Нової якості»
Відповідно до закону ми повинні приїхати на аварійну заявку протягом години. Та аварійки вкладаються в 30-40 хвилин. На кожній машині стоїть трекер, за яким ми відслідковуємо реальний час. У нас п’ять аварійних машин і більше сотні викликів щодня.
Коли ж у місті трапляється якась серйозна аварійна ситуація, наприклад, лягла підстанція РЕС, тоді викликається друга машина. І час приїзду може бути трохи довшим.
Про ямковий ремонт у дворах
Упродовж багатьох років СУБи не здійснювали ремонт прибудинкових територій. У нас же спочатку була одна бригада для ямкового ремонту. Та у вересні придбали ще одне устаткування для латання ям. Опісля порахували, що упродовж двох наступних років зможемо повністю закінчити поточний ремонт усіх дворових територій. Тобто за два роки виконаємо те, що не робилося в місті упродовж останніх 20 років. Нині з такими роботами ми вже справилися в понад сотні дворів.
Про соціальну відповідальність
Будь-який бізнес повинен бути соціально-відповідальним. Це кредо від початку моєї підприємницької діяльності. Коли почалася війна, я багато займався волонтерством. Коли почався ковід, ми монтували системи киснепостачання в інфекційну та першу міську лікарні, ставили дезінфікувальні рамки, проводили дезінфекцію транспорту.
Зараз ми працюємо з громадськими організаціями, які опікуються безпритульними тваринами – установлювали будинки для котів. Потім цю співпрацю розширили та придбали спочатку десять контейнерів для пластикових пляшок. Одночасно домовилися з товариством захисту тварин «Друг» та благодійною організацією «Доброкіт» про те, що всі кошти, які надійдуть від реалізації пластику, будуть порівну поділені між ними.
Нині кількість таких контейнерів уже зросла до 19. Кожен із мешканців може зробити свій посильний вклад – достатньо взяти пластикову пляшку та вкинути її в наш контейнер. Цим простим рухом вирішується кілька питань. Перше – ми не засмічуємо полігон пластиком. Друге – його можна переробити, й отримані кошти надійдуть благодійним організаціям.